Каштанчик від Веронік

Вже середина вересня... осінь така оманливо-по-літньому тепла.. але прохолодний вітерець, що ураз зривається ніби з пересторогою- вже скоро-скоро холодні туманні ранки, завчасно темні передвечірні години, сірий  дощик.... в такі indiansummer-дні  і падають каштаново-метеоритні дощі.

Самі наші каштани( як і по всій Україні, напевно)- не такі ошатні, як би хотілось, не такі, як у моєму дитинстві.. вже не назбираєш оберемку золотого каштанового листя.. стоять пожухлі, ніби поржавілі, сумні. Але колючі  бомбочки- такі, як і десять-двадцять років тому...І так само їх збирають дітлахи..

Завдячую Наталі та її тасікам тим, що  можу тримати в руках чудову книгу Véronique Enginger "Воспоминания детства, вышитые крестом". Це не  французький оригінал, а перевидання, але не знайдені в неті неякісні схемки, а СПРАВЖНЯ чудова книга.. гортаю собі сторіночки з таким задоволенням.. а які тут чудові осінні семплери.  НЕ вишити каштанчик - я не змогла- 2 години і вже такий реалістичний "їжачок" готовий . Рівномірка 28 каунту білого кольору, ниточки ДМС по ключу


                                                               а ось і сама книга

                          цей  грибово-горіхово-лісовий семплер- взагалі чудо! ВИШИЮ!!!!

Запевняю вас- мурашка в процесі фотозйомки точно не постраждала)))