Останній подих зими , а все уже в передчутті ніжного весняного сонця, сповненого надії... За останні місяці я навчилась тішитись тими маленькими радощами, що колись вважались буденщиною - коротким вихідним в домашньому затишку, спілкуванням з чоловіком і просто спокоєм, якого зараз так бракує.. і навіть просто тим, що є можливість випити запашного чаю в рідних стінах. Чайна церемонія в пастельних тонах- таке спало мені на думку , коли вишивала це крихітне берлінго.
